• Ви знаходитесь тут:

• Новини
• Виховна робота
• Учнівське самоврядування

Вимовляючи слова " самоврядування", ми часто маємо на увазі особливий спосіб виховної роботи, коли діти грають у демократію. Лише останніми роками на передній план стала виходити вимога про реальну участь громадськості в керуванні навчального закладу. Однак учнівське самоврядування може бути чимось зовсім іншим, а саме – реальною частиною педагогічного процесу й не тільки. Враховуючи високий темп сучасного життя, високі вимоги роботодавців до працівників, доходиш висновку, що молодій людині, яка будує успішну кар’єру, необхідні навички лідера (професійного менеджера). Причому ці навички мають бути не теоретичними (книжковими), а підкріпленими власним практичним досвідом. Але де взяти такий досвід випускникові?

Вищу конкурентоздатність мають на ринку праці ті випускники, які під час навчання брали активну участь у діяльності органів учнівського самоврядування, молодіжних громадських організацій. Вони на практиці здобули навички організаційної роботи, ефективної комунікації, підготування заходів і головне – вміння переконати колектив у необхідності реалізації конкретних дій.

Основні умови для функціонування учнівського самоврядування:

• зацікавленість учнів і педколективу;
• оптимальна структура;
• функціонування на засадах демократії;
• визначення оптимальних методів педагогічного контролю.

Завдання організаційних процесів становлення самоврядування – розв’язати протиріччя: самостійність учнів і педагогічне керівництво. Щоб цього протиріччя не виникало, необхідно, щоб учнівське самоврядування брало дієву участь у методичній роботі і працювало разом з педагогічним колективом над вирішенням спільної педагогічної проблеми, звісно накреслюючи власні шляхи, вирішуючи власні завдання. Самоврядування є за своєю суттю самоорганізацією співтовариства. Розмаїття ж форм самоорганізації сприятиме налагодженню тих самих соціальних зв'язків у гімназії, яких їй часом бракує.
Самоврядування – складна структура, в якій діють різні принципи, зокрема й демократії та свободи.

Отже, самоврядування – це частина педагогічного процесу, що розвивається, якою керують педагоги на основі соціальних, правових і етичних принципів. Демократичне самоврядування як спосіб організації життя учнівського колективу сприяє виробленню в учнів почуття господаря школи, вміння співпрацювати на принципах рівності, гласності, демократизму . Учнівське самоврядування в гімназії організовано на загальному та класному рівнях. Загальним органом учнівського самоврядування в закладі є Рада старшокласників, яка обирається щорічно на зборах учнівського самоврядування на початку кожного навчального року.

Діяльність учнівського самоврядування, на відміну від інших видів діяльності, має свою специфіку, яка проявляється у врахуванні не тільки вікових та організаторських можливостей вихованців, але й інтересів колективу чи будь-якого об'єднання.

• Діяльність його скеровується на реалізацію вимог режиму роботи гімназії, організацію позакласної роботи, на розвиток творчої самодіяльності, реалізацію їхніх прав та обов’язків.

· Президент гімназії – Ставратій Богдан учень 9а класу.

Віце-президент – Паша Софія учениця 9а класу.

Консультант Пєшкова О.А. (педагог-організатор)

· Центр «Знання» – голова Комиса Катерина учениця 9а класу. Консультант Консультанти Писаревська М.В. (вчитель біології), Абрамич Н.В. (вчитель історії)

· Центр «Дисципліни і порядку» - голова Петлюх Нікіта учень 8б класу. Консультант Бабійчук Н.П. (соціальний педагог)

· Центр «Дозвілля та культура» - голова Гульченко Олександр учень 8б класу.

Консультанти Пєшкова О.А. (педагог-організатор), Баранський В.В. (вчитель фізичної культури)

· Центр «Суспільно-корисних справ» - голова комісії Гальченко Анастасія учениця 9а класу; Консультант Косінчук І.Г. (вчитель англійської мови)

· Центр «ДСН» - голова Бриленко Ольга учениця 8б класу. Консультант Криворученко С.В.

Основний принцип учнівського самоврядування:
„Самі вирішили, самі зробили, самі відповідаємо.”

Саме ці слова відповідають бажанню, прагненню наших учнів (потенційних членів ПМГДО «Веселка») об’єднатися навколо корисної, цікавої справи, ідеї, програми з метою вирішення своїх потреб у спілкуванні, отриманні корисної інформації додаткових знань, вмінь, навичок у захисті своїх прав в активній участі соціально-громадянських процесах сучасного суспільства.

Отже, учнівське самоврядування в нашій гімназії має на меті:

• залучити учнів до різноманітної, змістовної, цікавої діяльності колективу;
• створити умови масового прилучення учнів до організаторської роботи;
• забезпечити реалізацію прав та обов'язків учнів.

Розвиток форм самоврядування учнів перебуває у прямій залежності від розвитку різних видів позакласної роботи, від змісту діяльності й завдань колективу.
На основі проведеного аналізу стану учнівського самоврядування виявлено ряд важливих закономірностей. Так, встановлено, що соціальна активність учителя обумовлює розвиток творчої особистості учнів. Формування соціальної зрілості учня та вчителя має багатоаспектний характер, але ці аспекти, в свою чергу, зумовлені особливостями оволодіння учнями та їхніми педагогами соціальним досвідом у процесі становлення їх соціальної зрілості. Досвід роботи переконав мене, що класний учнівський колектив досягає вищих рівнів соціальної зрілості, якщо кожен учень відзначається громадською спрямованістю у діяльності.

Це означає:
1) у будь-якій діяльності, що здійснюється в шкільному колективі, він безпосередньо бере участь, ця участь є активною, коли більшість учнів цього об'єднання є ініціаторами та організаторами такої діяльності;
2) учні з вищим рівнем соціальної зрілості прагнуть надати будь-якій діяльності суспільно корисного значення.

Найбільш ефективні методи організації діяльності такі:
• регулювання;
• стимулювання;
• самостійність прийняття рішень.

А інтегрованою якістю функціонування моделі є управлінський цикл. Аналіз діяльності учнівського самоврядування за циклами свідчить, що існує залежність між якістю інформації про діяльність суб'єкта самоврядування та результативністю його діяльності. Встановлено, що найбільш стійкими мотивами участі дітей у діяльності учнівського самоврядування є: цілісно-орієнтовані, функціонально-змістовні, морально-естетичні та індивідуально-особистісні.

Набутий досвід дає можливість зробити висновок, що учнівське самоврядування являє собою соціально-педагогічне явище й одночасно є способом управлінської діяльності гімназистів зі складною структурою зв'язків і стосунків, засобом прилучення учнів до реального самоврядування громадян країни.

Виховання учнів в нашій гімназії здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності як провідної шляхом внесення ціннісних складових у зміст навчальних предметів відведення належного місця «спільно-взаємодіючій діяльності» як на уроках, так і в позаурочний час, на виховних заняттях, заняттях за інтересами , гурткових заняттях.

В гімназії організовано роботу громадської дитячої організації (ПМГДО) «Веселка».

Відомо, що веселка має сім кольорів. Так, наша дитяча організація діє за семи напрямками. Кожний напрямок має один з кольорів веселки.

Червоний колір - "Червона калина”

Оранжевий колір - "Лідер”

Жовтий колір - "Берегиня”

Зелений колір - "Краю мій лелечий”

Голубий колір "Повір у себе”

Синій колір веселки "Помагай”

Фіолетовий колір - "Котигорошко”

Всього в органах учнівського самоврядування різних рівнів задіяно 32 % дітей гімназії. В різноманітних виховних заходах, що проводяться гімназією, задіяно майже кожного учня 1-9 класів. Виховна робота планується на навчальний рік, виходячи з аналізу стану виховної роботи, і затверджується педагогічною радою закладу. Виховні заходи проводяться згідно з річним планом роботи та позапланово, якщо виникає в цьому нагальна потреба.

Протягом всього року проводиться робота по утвердженню принципів загальнолюдської моралі: правди, любові, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та інших доброчинностей.

Підводячи підсумок можна визначити що: завдання самоврядування допомогає розкрити повною мірою інтелектуальний, соціальний, духовний, фізичний потенціал учня; виховувати громадянина, який має активну життєву позицію, прагне взяти на себе відповідальність за суспільство, в якому він живе; готувати до дійової участі в демократичних процесах.
Самоврядування сприяє: виявленню та розвиткові організаційних навичок; формуванню в учнів відповідальності, принциповості, ініціативності.
Учнівське самоврядування повинно задовольняти основні вимоги до виховного процесу розвитку творчих здібностей учня:
• гуманізація і демократизація : виховний вплив підпорядковується завданням формування громадянина України, а цей аспект включає високий рівень інтелекту та культури, розвиток творчих задатків особистості, виховання людяності, доброти та інших моральних чеснот;
• зв’язок виховання з реальним життям : робота органів самоврядування повинна передбачати участь у суспільно корисній праці, проведення організаторських акцій на здійснення загальноліцейних традиційних заходів тощо;
• виховання особистості у колективі в ході спільної діяльності : майбутній громадянин повинен бачити себе у соціумі, уміти реально оцінити себе, жити у колективі, навчити створювати його атмосферу, враховуючи думки меншості, шукати шляхи до консенсусу;

• єдність вимог і поваги до особистості : дуже вдало суть цього постулату висловив А.С. Макаренко: “Якомога більше вимог до людини, але разом з тим, якомога більше поваги до неї”.

Учень повинен відчувати, що вимоги до нього базуються на вірі в його можливості, на впевненості у його силах, на турботі про поступальний розвиток його особистості.
Органи самоврядування виконують три основні функції:

організаторську
• комунікативну
• гностичну (це здатність досліджувати об’єкт, процес і результати власної діяльності і перебудовувати її на основі цього знання.)
Учнівське самоврядування – це не наглядова структура, а спосіб організації життя колективу.

•

---